Донорство – від латинського слова дарую
Донор – це та людина, що добровільно віддає частину свого тіла іншій. Той хто отримує частину тіла є рецепієнтом. Як правило, більшість вважає донорами тих – хто дарує свою кров.
Ще в пізньому середньовіччі описані факти переливання крові та пересадки органів. Вперше у світі вітчизняний хірург Ю.Ю.Вороний, працюючи в Херсоні в 1933 році пересадив нирку. Потім активно в трансплантології серця працював всесвітньо відомий Микола Амосов, а зараз Борис Тодуров. Якщо наприкінці минулого століття лише декілька країн займалися трансплантологією, то зараз уже половина країн світу. За останні декілька років, завдяки змінам у законодавстві в нашій країні стає поширеним донорство більшості органів тіла (серце, кістковий мозок, печінка, нирка і т.д.). До цього наразі залучені заклади охорони здоров’я більшості обласних центрів. В країні працює єдина державна інформаційна система трансплантації органів та тканин.
Найкращими донорами є рідні люди – батьки, діти, сестри. У них є велика генетична спорідненість, а від цього висока ефективність пересадки органів. Донорами мають бути здорові, повнолітні громадяни.
Під час війни донорство відіграє особливу роль. При значних крововтратах, переливання крові або її компонентів повернуло до життя чи не одну сотню наших захисників. Тож поважаймо тих, хто на фронті, а також тих, хто в тилу дарує свою кров іншим.
Твоя кров також може воювати!
Лікар-епідеміолог відділення епідеміологічного нагляду (спостереження) та профілактики інфекційних захворювань Коломийського районного відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Дмитро Андрушко
