Про імунізацію
Історія імунізації розпочалась з того моменту, коли лікар Дженер запідозрив факт низької смертності від натуральної віспи у місцевих доярок. Тому і термін вакцинація, від латинського переводиться як «корова». Саме цей вчений експерементально винайшов і застосував на практиці щеплення коров’ячої віспи людям від натуральної віспи, що була основною причиною епідемій, і забирала у десятки більше людей, аніж всі відомі війни. Раніше в історії людства описані факти коли різними способами, штучно створювали імунітет, навіть не підозрюючи цього.
В подальшому Луї Пастером було створено вакцини від курячої холери, сибірської виразки та сказу. Проте дві останні хвороби в практичній медицині не мають значного епідемічного поширення.
Окремо треба відмітити двох видатних українців Данила Самойловича та Володимира Хавкіна, які ризикуючи власним життям винайшли вакцини проти чуми та холери.
Протягом останніх років інфекційні хвороби не тільки не втратили своєї актуальності, але й набули надзвичайну медико-соціальну і економічну значимість. Це проявилось коли виникла пандемія КОВІДу. Вакцина від коронавірусу врятувала життя не одній сотні наших громадян. Розповсюдженість окремих інфекційних хвороб вдається попередити за допомогою профілактичних щеплень. Таким чином ці інфекційні хвороби стали “керованими”, а інші методи боротьби з ними, зокрема санітарно-гігієнічні – другорядними.
Практичний досвід показав, що широке застосування щеплень дозволило запобігти розвитку багатьох епідемій, знизити захворюваність, а окремі інфекційні хвороби, такі як натуральна віспа – зовсім ліквідувати.
Зараз існує більше 40 інфекцій проти яких наявні вакцини і цей список постійно доповнюється. Найближчим часом планується включити в обов’язкові – щеплення від пневмококу, ротавірусної хвороби, вітряної віспи.
Інколи засоби інформації поширюють матеріали про доцільність та шкідливість щеплень. Розповсюджують, як правило, їх особи, які в практичній діяльності не стикаються та не володіють повною, а інколи лише опираються на недостовірну інформацію.
Останнім часом використовуються імунопрепарати (вакцини чи анатоксини) комбіновані, з малою реактогенністю (шкідливою побічною дією). Велика увага приділяється їх якості.
Потрібно зазначити, що не всі щеплені не захворіють, тому потрібно повторити щеплення, а у захворівших перебіг хвороби буде легким і без ускладнень.
Лікар-епідеміолог відділення епідеміологічного нагляду (спостереження) та профілактики інфекційних захворювань Коломийського районного відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Дмитро Андрушко
