100 років тому в Парижі московський агент убив Симона Петлюру.
Близько другої години дня Симон Петлюра зупинився на розі вулиці Расін і бульвару Сен-Мішель та розглядав книги. Там до нього підійшов чоловік і розстріляв із револьвера. П’ять із семи куль влучили в тіло.
Вбивцю звали Самуїл Шварцбард. На допиті він заявив, що зробив це, щоб помститися за єврейські погроми в Україні. Шварцбард раніше жив у Одесі й був членом компартії, а згодом став французьким комуністом.
Шварцбарда обвинувачували в умисному вбивстві, що каралося смертю. І він зізнався у вчиненні злочину. Але далі в хід пішла пропаганда радянських спецслужб.
Під час судового процесу вбивцю намагалися зробити «народним месником», а Петлюру – «погромником».
Попри те, що на процесі представили документи про намагання Петлюри та його уряду зупинити погроми, на рішення судді вплинула позиція присяжних: «Виправдати обвинуваченого». Вдові Петлюри присудили виплатити штраф в 1 франк за роботу комунальних служб, які відмили з асфальту кров її чоловіка. Шварцбарда звільнили. Французька публіка зустріла такий фінал оплесками.
Московський агент у Парижі вбив людину, яка була символом свободи та боротьби для українців по всьому світу. Вороги натомість його боялися і символічно називали його послідовників «петлюрівцями».
Симон Петлюра очолював Українську народну республіку в найважчі часи її існування, був Головним отаманом військ і флоту УНР. Він був одним із тих, завдяки кому українці у ХХ столітті здобули власну державу, хоч і на короткий час.
Вбивство Петлюри хоч і було трагедією, але змогло обʼєднати розрізнені кола української еміграції. А після проголошення незалежності по всій Україні почали відкривати десятки меморіальних дошок, встановлювати памʼятники та називати його іменем вулиці.
