Шановні жителі громади!
Сьогодні, 14 вересня, у другу неділю вересня, ми вшановуємо пам’ять українців — жертв примусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках. Це одна з найбільших трагедій нашого народу — коли сотні тисяч людей змушені були залишити рідні домівки, відходити назавжди від землі, яка була їхньою рідною.
Переселення українців із їхніх етнографічних земель — Закерзоння — було примусовим та каторжним: в умовах страху й насильства, з нищенням культурної спадщини, духовних центрів, родин. 
Наша Отинійська громада також має свою болючу сторінку цієї історії. У той період громада пережила переселення мешканців із території Польщі, чиї родини були серед тих, хто був змушений залишити рідні оселі, залишити все, що наживали поколіннями.
Ми прагнемо пам’ятати подвиг і страждання кожного, хто був вигнаний зі своєї землі, хто втратив дім, обриси рідної природи, святині, хто проніс у серці біль вимушеного розлуку з батьківщиною.
У цей день схиляю голову перед усіма, хто пережив переселення, перед пам’яттю тих, хто вже не з нами, і перед тим великим випробуванням, яке випало на долю українців.
Бажаю, щоб пам’ять про минуле зміцнювала нашу єдність, нашу національну гідність, надихала на збереження культури, традицій та історії. Нехай біль і трагедія породжують не відчай, а силу — сили зберегти, сили прощати, сили будувати майбутнє.
Вічна пам’ять. Миру вам і вашим родинам.
З повагою,
Олег Савчук
Отинійський селищний голова
