У Книзі Скорботи Отинійщини — ще одне ім’я… Останній шлях солдата Мар’яна Медика
Сьогодні Отинійська громада з глибоким болем провела в останню дорогу солдата Мар’яна Медика — молодого Захисника, чия війна вже ніколи не завершиться на цій землі.
Він був зовсім юним. Йому б жити, любити, мріяти… Але він вибрав стояти за кожного з нас. За рідний дім, за маму, за друзів, за майбутнє України.
Сотні людей — побратими, рідні, сусіди, однокласники, просто жителі громади — зібралися сьогодні, щоб провести Мар’яна на його останню путь. Під звуки плачу, молитви й тривожної тиші село схилило голову перед тим, хто віддав найдорожче — життя.
Це не просто прощання. Це крик душі. Це рана, яка не загоїться.
Мар’ян — це образ усіх наших найкращих синів, які, не задумуючись, стали між нами і смертю. Він був світлим, щирим, завжди усміхненим хлопцем. Він не шукав слави — лише хотів захистити.
«Хто як не я…» — ці слова він говорив своїй мамі. І пішов. Назавжди.
Сьогодні його ім’я навіки викарбувано в Книзі Скорботи Отинійщини. Там, де зібрані наші втрати. Там, де живе правда про війну і мужність.
Ми не забудемо. Ми пронесемо його ім’я крізь покоління.
Вічна пам’ять і вічна слава, солдате Мар’яне.
Герої не вмирають — вони стають світлом.
