Десять років минає з часу боїв за Іловайськ
Коли наші Захисники та Захисниці, з непохитною вірою в свободу та незалежність, боролися за кожен сантиметр рідної землі. Ці події залишили глибокий слід у серцях українців, ставши символом неймовірної мужності.
У серпні 2014 року українські війська, включаючи регулярні частини та добровольчі батальйони, потрапили в оточення російських військ та підтримуваних ними сепаратистів у районі Іловайська, що в Донецькій області. Операція, яка мала на меті звільнення міста від бойовиків, обернулася масштабною трагедією через раптове вторгнення регулярних російських військових підрозділів.
Українські війська опинилися в тактичному оточенні – «Іловайському котлі», з якого вихід виявився надзвичайно складним і трагічним. Після домовленості про «зелений коридор» для виходу українських військових з оточення, ворожі сили порушили угоду і розпочали масований обстріл колон військових, що призвело до численних втрат.
Серед захисників, які потрапили в Іловайський котел, та віддали своє життя, були бійці з усієї України, в тому числі і нашої Отинійської громади:
Роман ГРИЦИК — 29.05.1986 р. н. Доброволець батальйону спеціального призначення «Івано-Франківськ» Загинув під м. Іловайськ, Донецької області — 29.08.2014 року.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ-ступеня (посмертно) житель селища Отинія.
Він разом із іншими Героями проявив надзвичайну мужність і відданість своїй країні.
Сьогодні, згадуючи про Іловайськ, ми повинні пам’ятати про героїв, які, не шкодуючи власного життя, стали на захист нашої держави. Їхня відданість і жертовність є прикладом для кожного з нас, а їхні імена повинні жити у нашій пам’яті назавжди. «Іловайський котел» – це не лише трагедія, але й урок для всіх нас.
Це нагадування про те, що незалежність та свобода коштують великих жертв.
Герої з України, які боролися під Іловайськом, залишили незгладимий слід у нашій історії. Їхній приклад надихає нас продовжувати боротьбу за вільну, незалежну Україну, пам’ятаючи про тих, хто вже віддав за неї своє життя.
