«Не чути, щоб святково били дзвони. Десь поминальний знову затужив. І Свята Трійця плаче на іконі, за тими, хто до свята не дожив...
Вже Трійця, мамо.
Швидко час минає.
Літо сумне, чорні стрічки і квіти. Голосом сина соловей співає.
- Ой, мамо, мамо, так хотілось жить...»
@ С. Українець
Сьогодні, у день Святої Тройці — Пʼятидесятниці, Отинійщина у жалобі, адже вкотре за перший місяць літа, ми прощаємось із найкращими синами нашої громади, та віддаємо їх на останній спочинок. Наша громада попрощалась і провела на останній спочинок ще одного воїна-Захисника ПЕТРА РОМАНЮКА 1982 р. н. жителя селища Отинія.
Водій гірсько-штурмового взводу, гірсько-штурмової роти, військової частини А 3892, молодший сержант Романюк Петро Васильович загинув — 17 червня 2024 року, в ході проведення бойових дій в. ч 3892 поблизу населеного пункту Веселе, Бахмутського району Донецької області.
За час служби українському народу, Петро, починаючи із зони проведення Антитерористичної операції на Сході нашої держави був на захисті суверенітету та територіальної цілісності України, пройшов безліч надважких випробувань, нещодавно був поранений, та знову і знову повертався для оборони Батьківщини на передову.
І, на жаль, повернувся додому... На щиті... Він залишив мирне життя, бо покликав обов’язок чоловіка, громадянина, воїна - боронити рідну землю від навали російських окупантів.
Сім'я втратила рідну людину, друзі – хорошого товариша, Отинійщина та Україна – Героя...
Воїн-Герой Петро знайшов останній спочинок на центральному кладовищі селища Отинія, на алеї почесних поховань.
Схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героя України Петра Романюка. Його душа хай знайде вічний спокій у Царстві Небеснім. Наш Герой, воїн світла поповнив лави небесних захисників – Небесної січі українського воїнства. Нам залишається тільки берегти пам'ять про нашого захисника та шанувати його героїчні вчинки. Герої не вмирають! Герої надихають нас на боротьбу, на перемогу!
Згадаємо воїна Петра добрим словом та тихою молитвою.
Вічний спочинок та світла пам'ять Герою!
