Жорстока війна не припиняє приносити жаль та скорботу у нашу громаду.
Не висихають сльози дружин та матерів. Війна один за одним забирає їхніх чоловіків та синів. Розривається серце від болю, а на сторінках Книги памʼяті Героїв громади — викарбовуються посмертно імена Захисників.
Сьогодні, у селі Угорники Отинійської селищної територіальної громади, провели в останню земну дорогу Героя Олександра Бурмая, який до останнього стояв на захисті Батьківщини та віддав життя за кожного з нас.
Рідні та близькі, друзі та побратими, а також багато людей прийшли цього дня, щоб віддати останню шану для воїна Олександра, вклонившись доземно захиснику України, встеляючи дорогу живими квітами.
У пам’яті всіх, хто знав його, він назавжди залишиться добрим, скромним, ввічливим, спокійним та справжнім патріотом…
Жалобна хода пройшла від рідної хати воїна до церкви святої Параскеви, села Угорники. Звідти траурний хід відправився на кладовище. В останню мить земного буття нашого захисника пролунав державний гімн України у виконанні оркестру. Дружині Олександра вручили прапор України як символ держави, якій вірно і до кінця служив її чоловік…
Три постріли почесної варти сповістили всім, що тут навіки спочив Герой, який загинув за Україну.
Сім'я втратила рідну людину, друзі – хорошого товариша, Отинійщина та Україна – Героя... У Олександра залишилась 3-є донечок, дружина Світлана, мати, та брат… котрі вже ніколи не побачать свого Захисника.
Найщиріші співчуття родині. Хай Господь дасть Вам витримки й сил пережити це страшне горе. Низький уклін та вічна шана нашому воїну-захиснику.
«Зачервонілись вишні у садах,
І сонечко у небі виглядає,
Ну, а громада наша у сльозах,
Знов на колінах воїна стрічає.
Душа болить у кожного, хто тут,
Із туги, просто, серце завмирає,
Проходить воїн свій останній путь,
А на землі лиш пам'ять залишає .
Над домовиною схилилася вдова,
Як далі жити буде без любові?
Де для розради віднайти слова?
Для цього треба сили і здоров'я.
А донечкам без татка жити як?
Хто дасть пораду? Хто їх зрозуміє?
Лиш Бог один покаже з неба знак,
Підніме їх і дасть на все надію.
Кріпіться , рідні, дух Сашка живий,
Він зіркою вам увечері засяє,
Для нас Герой також є дорогий,
І кожний йому вдячність посилає.
Хай Господь прийме наші молитви,
Бо це найбільше, що ми можем дати ,
А Бог поможе хрест важкий нести
Й помалу буде рани лікувати.» - Л. Дутчак.
Вічна Героям слава!
