Сьогодні минає 9-та річниця із дня загибелі Василя КІНДРАЦЬКОГО, жителя села Струпків.
28 травня 2015 р. у селі Водяне, що на Донбасі, загинув боєць батальйону ОУН Василь Кіндрацький (позивний «Кіндрат»).
Два дні перед тим на вежі шахти «Бутівка» Кіндрат встановив державний прапор України і прапор ОУН.
Ось як про це згадував його бойовий побратим Борис Гуменюк:
- Це - Бутівка, це - шахта, це найвища точка на шахті, з якої видно Донецьк і позиції ворога. Це - передова.
Тут тримає фронт перша рота першого бату 93-ї бригади ЗСУ. Рота - Бориса Гончара. Я пропонував побратиму обладнати на вежі спостережний пункт, на зразок того, яким у Пісках було «Небо», але, обговоривши, ми погодилися, що це смертельно небезпечно; позиція інтенсивно обстрілюється снайперами, кулеметами; прилітає інша фігня.
Тож, щоб піднятися на вежу і встановити там прапор ОУН, потрібна неабияка мужність. І Василь Кіндрацький це зробив.
Обрали для цього ранкові години, коли ворожі тепловізори вже неефективні, легенький туманець обмежує видимість, а оптика снайперів блікує в променях сонця.
ОУНівський прапор на позиції першої роти не тому, що командир роти - ОУНівець, а незабаром ОУНівською може стати уся рота. Тому що це наше небо. Тому що це наша земля.
«…Смерть Кіндрата змінила моє життя. Відтепер не святкую днів народження, уникаю гучних гостин, при будь-якій нагоді відвідую могилу «Кіндрата» на Личакові у Львові.
А Борис Гуменюк повернувся на фронт. У боях під Кліщіївкою в грудні 2022 зник безвісти.»
Розділяємо пекучий біль рідних, схиляємо голови в глибокій скорботі. Нехай опіка Всевишнього полегшить гіркоту втрати дорогої та рідної людини, нашого Героя, який віддав своє життя за волю та незалежність України.
— за матеріалами Богдан Червак.
