Презентація «Вишийте, мамо, бронежилет» в селищі Отинія
Церковне свято Благовіщення в Отинійській громаді ознаменувалося непересічною подією. Цього дня презентував свою збірку поезій «Вишийте, мамо, бронежилет» поет, освітянин, громадський діяч Богдан Томенчук. Життєва доля п. Богдана переплелася з нашою громадою, адже з 1977 по 1989 роки він працював педагогом у середній школі с. Ворона. Концертна зала Отинійського Будинку культури вщент заповнена поціновувачами поетичного слова, освітянами, працівниками культури, місцевою інтелігенцією.
Перші вірші з уст автора, писані в передчутті майбутньої війни, занурили присутніх у своєрідний транс і абсолютну тишу від правдивості віщих слів. Далі, модератор Іван Любінець плавно підводить риску першої частини зустрічі. Музичну паузу заповнив твір Т. Петриненка «Україно» у виконанні ансамблю скрипалів Отинійської дитячої музичної школи під керівництвом Оксани Кармеліти.
Поміж читання віршів, пан Богдан згадує свої життєві історії і події, що надихнули його на написання віршів. Вірші, написані в час військових дій, починаючи з 2014 року… Людські долі, зламані життя, зруйновані родини, біль матері, вдови і діток живих і ненароджених, все це чує глядач з уст автора, якому важко дається читання власних творів, бо все це він пронизує через свою серце.
Знову лунає музика… Легка, душевна і ненав’язлива - «Повертайся живим» О. Соловйова у виконанні того ж ансамблю скрипалів. А в залі тиша і зрідка оплески… Скромні оплески після останньої поезії…
А далі слова вдячності від голови Отинійської селищної ради Олега Савчука, депутата обласної ради Олександра Левицького із засвідченням важливості такої поезії і зустрічей, а головне – пам’ятати про захисників, які тримають фронт і чекають нашої підтримки. І звісно, колишні колеги-педагоги і нинішні працівники освітянської ниви в своїх виступах діляться спогадами про час роботи пана Богдана у с. Ворона і на Коломийщині, про реформи і нововведення в галузі, які провадив Богдан Томенчук. Емоційно вразливий момент, коли доньки загиблого Героя Назарія Залеського Іринка та Вероніка дарують гостю власноруч зроблені роботи, які вони виготовили, навчаючись в Отинійському ліцеї і Малій академії народних ремесел Отинійської селищної ради. А ще Владислава Процак спрезентувала пам’ятну тарілку для Богдана Томенчука. Всі бажаючі висловитись, подякувати і навіть продекламувати вірші мали таку можливість. Зал аплодує стоячи…. Богдан Томенчук дає слово, що на 12-ий день після нашої перемоги він приїде в Отинію… І ми йому віримо. А також віримо в перемогу, бо як сказав наш гість : «Перемога наша буде на полі бою, головне, щоб тил вистояв»…
Зібрані кошти від продажу книжок підуть на потреби Збройних сил України!!!
