ПАЛИТИ ЛИСТЯ ТА СМІТТЯ ЗАБОРОНЕНО
Традиційно навесні та восени мешканці приватних домогосподарств розпочинають активно прибирати власні подвір′я від торішнього листя і господарського сміття, шляхом розведення багать та спалювання цих відходів на присадибних ділянках або на територіях загального користування.
Наголошуємо: спалювання листя, гілля, побутових відходів поблизу будинків створює загрозу життю та здоров'ю оточуючих, може призвести до втрати майна і виникнення пожеж у природних екосистемах та на відкритих територіях.
Листя, що тліє, виділяє чадний газ, який потрапляє до організму людини, блокує діяльність еритроцитів, не дозволяє їм переносити кисень до клітин, а від них вуглекислий газ. При спалюванні відходів в атмосферне повітря виділяються шкідливі речовини такі як миш′як, ртуть, свинець та інші важкі метали, які негативно впливають на роботу серцево-судинної, дихальної, імунної систем, можуть стати причиною ракових захворювань та безпліддя.
На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму, до складу якого входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і канцерогенні сполуки. Такі вогнища є особливо небезпечними для здоров’я дітей і хворих із легеневою патологією.
При згорянні сухої трави і рослинних залишок утворюється зола. Не зважаючи на загальноприйняту думку, зола – дуже погане добриво і, таким чином, спалювання листя щороку призводить до все більшого збіднення ґрунту. Так як за нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються у ґрунт.
На природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння. Знищення природної листяної підстилки призводить до посилення промерзання ґрунту в 2-4 рази.
Спалювання трави на присадибних ділянках або стерні на полях призводить до руйнації ґрунтового покриву, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми і корисні комахи.
Мікрофлора та мікрофауна в місцях підпалів відновлюється тільки через 5-6 років, а часто до первинного стану не відновлюється ніколи. Також виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде, в свою чергу, до знищення диких рослин і тварин. Саме із спалювання стерні на полях починається більшість степових і лісових пожеж та загоряння житлових будинків.
Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Щорічне прибирання листя в парках призводить за 20 років до 50 %-го зниження приросту деревини. Те саме відбувається і на присадибних ділянках, в садах.
Для компостування листя складають у купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м. В основу купи вкладають до 25 см шар землі. Кожен з шарів листя не має перебільшувати 30 см. На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Кожен з шарів присипають землею. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній – за 6-8. Аналогічно, компостування можна проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування більш зручне з міркувань того, що при ньому компост рівномірно зволожується і не пересихає. Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисне використання компосту в якості прикореневої підкормки дерев і кущів.
Категорично забороняється спалювати сміття, розводити багаття поблизу лісових насаджень, сухої рослинності та залишати недопалки чи сірники на трав’янистій підстилці. Перебуваючи у лісі чи в полі, дотримуйтесь елементарних правил пожежної безпеки, адже одна іскра може спричинити масштабні пожежі.
За шкоду завдану довкіллю та здоров’ю людей порушник несе як адміністративну, так і кримінальну відповідальність, відповідно до вимог чинних законодавчих та нормативних актів.
