Командир, якому довіряв Симон Петлюра
До 100-річчя від дня смерті уродженця Молодилова, полковника Армії Української Народної Республіки Василя Соловчука.
Після трьох років боїв у лавах Українських Січових Стрільців, важкого поранення, російського полону та втечі Василь Соловчук не повернувся до мирного життя.
Восени 1917 року він прибув до Києва, де без вагань став до лав українського війська. Попереду була вже інша війна — війна за незалежність Української Народної Республіки.
Під час антигетьманського повстання Василеві Соловчуку доручили особливу місію — командування бронеавтомобілем, на якому пересувався Головний Отаман Симон Петлюра. Таке завдання могли довірити лише досвідченому, відважному та перевіреному старшині, адже від його рішень залежала безпека одного з керівників української держави.
Згодом Василь Соловчук очолив Скорострільний Кіш Січових Стрільців — навчальний осередок, де готували кулеметників і командирів для Армії УНР. Саме тут повною мірою розкрився його талант військового організатора.
Історик Степан Ріпецький згадував, що лише за один місяць — у січні 1919 року — під керівництвом Василя Соловчука Скорострільний Кіш підготував і направив на фронт вісім нових сотень українських вояків. Це був надзвичайний результат для молодої української армії, яка щодня боролася за існування власної держави.
Уродженець невеликого Молодилова став одним із тих людей, які не лише воювали за Україну, а й творили її військо.
Його історія — це приклад професіоналізму, відповідальності та безмежної відданості українській державі.
Матеріали зібрав та впорядкував Максим Сарахман.
