Карпати: перше бойове випробування Василя Соловчука
До 100-річчя від дня смерті полковника Армії Української Народної Республіки Василя Соловчука
У серпні 1914 року двадцятирічний студент Львівського університету Василь Соловчук добровольцем вступив до Легіону Українських Січових Стрільців. Уже невдовзі молодий стрілець опинився на Карпатському фронті, де проходили одні з найважчих боїв Першої світової війни.
Саме в Карпатах розпочалося його становлення як військового командира. Завдяки доброму знанню гірської місцевості, витривалості та відвазі він неодноразово брав участь у глибоких розвідувальних рейдах у російське запілля. Ці небезпечні операції вимагали не лише фізичної підготовки, а й холоднокровності, вміння швидко ухвалювати рішення та вести людей за собою.
Невдовзі Василь Соловчук очолив чету Українських Січових Стрільців. Саме на Карпатському фронті він здобув перший бойовий досвід, який згодом допоміг йому стати одним із найкращих українських командирів свого покоління.
Навесні 1915 року його підрозділ братиме участь у боях за гору Маківка — битві, яка принесе Українським Січовим Стрільцям славу, а самому Василеві Соловчуку — перші бойові нагороди за хоробрість.
Зібрав та впорядкував М. Сарахман
