«Човен хитається серед води»: пісня, народжена на фронті
До 100-річчя від дня смерті полковника Армії Української Народної Республіки Василя Соловчука
Весна 1917 року принесла на фронт не лише нові надії, а й короткі хвилини затишшя. Після Лютневої революції в Російській імперії бойові дії на окремих ділянках фронту тимчасово стихли. Українські Січові Стрільці тоді займали позиції біля села Куропатники на Бережанщині, над розлитою весняними водами річкою Ценівкою.
Серед стрільців був і хорунжий Василь Соловчук — ветеран Карпатської кампанії, учасник боїв на Маківці та Лисоні, один із перших українських кулеметників. Попри фронтові будні, він залишався людиною тонкої душі: мав гарний тенор, співав у стрілецькому співочому гуртку «Шор-Бор Клюб» і часто згадував свою кохану Катерину.
Його побратим Роман Купчинський — письменник, поет і композитор — помітив ці переживання. У своїх спогадах він згадував, як Соловчук, дивлячись на місячну доріжку над водою, не раз промовляв: «Ех, Катрусю, чому тебе тут нема?»
Саме ці слова й настрій того весняного вечора надихнули Купчинського на створення романсу «Човен хитається серед води» — пісні, яка згодом стала однією з найвідоміших українських ліричних композицій і десятиліттями сприймалася як народна.
Мало хто знає, що її ліричний герой мав цілком реального прототипа — уродженця Молодилова Василя Соловчука. Ця історія нагадує, що навіть серед війни українські стрільці не втрачали людяності, віри, любові та мрії про мирне життя.
Матеріали зібрав та впорядкував Максим Сарахман.
