Сьогодні, у селі Лісний Хлібичин Отинійської селищної територіальної громади, провели в останню земну дорогу Героя Андрія Андрусишина 2002 р. н., який до останнього стояв на захисті Батьківщини та віддав життя за кожного з нас.
Пробачте,мамо що Вас покинув рано,
Я чув Ваш крик аж до небес
Мені так боляче, так сумно стало,
Я не хотів, цього та на війні нема чудес.
Пробачте,мамо,що я Вас так покинув,
Не зупинив,не зміг закінчити війну,
Пробачте, що я ось так загинув,
Й приніс додому новину страшну.
Ви помоліться, мамо,в цю тяжку хвилину,
І обійміть братів й сестер за мене
Бо я поліг за вас й за нашу Батьківщину,
За мир і спокій,найвищу заплатив ціну.
Жорстока війна не припиняє приносити жаль та скорботу у нашу громаду. Розривається серце від страшного болю, а на сторінках Книги памʼяті Героїв громади — викарбовуються посмертно імена Захисників.
Сьогодні, у селі Лісний Хлібичин Отинійської селищної територіальної громади, провели в останню земну дорогу Героя Андрія Андрусишина 2002 р. н., який до останнього стояв на захисті Батьківщини та віддав життя за кожного з нас.
Рідні та близькі, друзі та побратими, а також багато людей прийшли цього дня, щоб віддати останню шану для воїна Андрія, вклонившись доземно захиснику України, встеляючи дорогу живими квітами.
Загиблий Андрій АНДРУСИШИН, в свої 21 рік, не став чекати коли ворог постукає у двері його домівки, не ховався, а добровільно пішов на війну, щоб зупинити ординське російське зло, яке прагне нас знищити.
Одразу після навчання у школі, пішов працювати на роботу. У сім’ї він був 6-ою дитиною. У Андрія залишились: мама Марія, брат Михайло, сестра Наталія, брат Богдан, брат Микола, сестра Романія. 31 жовтня 2023 року, добровільно став на захист нашої Держави!
Стрілець 2 стрілецького відділення, 3 стрілецького взводу, 3 стрілецької роти, військової частини А7127, солдат АНДРУСИШИН Андрій Миколайович, 22.11.2002 р. н. загинув — 30 жовтня 2024 р. під час виконання бойового завдання внаслідок мінометного обстрілу позицій Сил Оборони України збройними формуваннями російської федерації, в районі населеного пункту Гуляйполе, Пологівського району, Запорізької області.
У пам’яті всіх, хто знав його, він назавжди залишиться добрим, скромним, ввічливим, спокійним та справжнім патріотом…
Жалобна хода пройшла від рідної хати воїна до церкви Успіння Богородиці села Лісний Хлібичин. Звідти траурний хід відправився на кладовище. В останню мить земного буття нашого захисника пролунав державний гімн України у виконанні оркестру.
Матері Андрія вручили прапор України як символ держави, якій вірно і до кінця служив її син…
Три постріли почесної варти сповістили всім, що тут навіки спочив Герой, який загинув за Україну.
Сім'я втратила рідну людину, друзі – хорошого товариша, Отинійщина та Україна – Героя...
Найщиріші співчуття родині. Хай Господь дасть Вам витримки й сил пережити це страшне горе. Низький уклін та вічна шана нашому воїну-захиснику.
Вічна Героям слава!
